ОДЕСЬКА ОБЛАСТЬ
ЗАКЛАД ОСВІТИ
Комунальний заклад
« Чорнянська спеціальна школа Одеської обласної ради"
Окнянського району, Одеської області
Загальні відомості
Адреса навчального закладу: 67911, вул.Зелена 83, с.Чорна
Окнянський р-н, Одеська область
Електронна адреса: chorna_internat@ukr.net
Сайт навчального закладу: https://internat-chorna.e-schools.info
Тел/факс (код населеного пункту ,№ телефону):04861-2-26-60; 4-62-99
Тип закладу: школа-інтернат для дітей з особливими освітніми потребами
Мова навчання: українська
Учнів:112
Учнів 1 класу: 8
Класів: 10
Кількість 1-х класів: 1
Педагогічних працівників: 43
Технічних працівників:45
Директор: Порожнюк Тетяна Павлівна
мм на 45 |
Загальний стаж роботи:: 42 роки
Число, місяць і рік народження: 19.09.1957 р.
Освіта: вища, Словянський державний педагогічний інститут,1985 рік, олігофренопедагог, учитель допоміжної школи. Логопед
Має вищу кваліфікаційну категорію та нагороду «Відмінник освіти України»
Історична довідка
В 1957 році у селі Чорна було відкрито дитячий будинок на базі адміністративних будівель. В основному тут жили діти-сироти і напівсироти. Дитячий будинок проіснував до 1966 року.
В 1966 році Чорнянський дитячий будинок реорганізовано в спеціальну школу-інтернат для розумово відсталих дітей.
В 1972 році, 1 вересня відбулося відкриття нового навчального корпусу. В цьому ж році новим директором призначено Карпова Анатолія Порфировича, вчителя географії. В 1979 році Карпов Анатолій Порфирович привіз проект на побудову двох спальних будинків і котельні. Старі приміщення вже не відповідали санітарно-гігієнічним вимогам проживання дітей, їх на даний період в школі навчалось 220 учнів.
В 1982 році наступним директором призначено Гаманюка Василя Миколайовича, який працював до 1985 року.
1985 рік. Директором школи призначили Порожнюк Тетяну Павлівну, яка з 1974 року працювала заступником директора по виховній роботі, а з 1983 року – заступником директора по навчально-виховній роботі в цій же школі. Вона продовжила гарні традиції своїх попередників.
Школа має в своєму користуванні 32,79 га землі, на яку оформлено державні акти.
З 2009 року школу очолює Порожнюк Тетяна Павлівна, яка з 1985 року по 2009 рік працювала заступником директора з навчально-виховної роботи в даному закладі.
На початок 2012-2013 навчального року дітей навчають 42 педагогічних працівника.
У 2013-2014 році в школі навчається 113 учнів і працює 20 вчителів та 22 вихователя. Школа укомплектована соціальним педагогом.
В 2017 році навчалося 113 учнів. Педколектив – 19 педагогів, 19 – вихователів. Діє психологічна служба.
В 2018 році обладнано кабінет ритміки та ЛФК, збагачена матеріально-технічна база закладу.
Пріоритетні напрямки роботи закладу
1. Забезпечення права дітей з особливими освітніми потребами на здобуття освітнього рівня шляхом спеціально організованого навчально-виховного процесу в комплексі з корекційно-розвитковою роботою, медичною реабілітацією;
2.Сприяння фізичному і психічному розвитку дітей; забезпечення у процесі навчання й виховання системного кваліфікованого психолого-медико- педагогічного супроводу з урахуванням стану здоров'я, особливостей психофізичного розвитку учнів;
3.Здійснення соціально-педагогічного патронату: надання психолого-педагогічної допомоги батькам з метою забезпечення їх активної участі в комплексній навчально-виховній, корекційно-розвитковій роботі;
4.Розвиток природних здібностей і обдарувань, творчого мислення вихованців, здійснення їх допрофесійної та професійної підготовки, формування соціально адаптованої особистості; сприяння засвоєнню учнями норм громадянської етики та загальнолюдської моралі, міжособистісного спілкування, основ гігієни та здорового способу життя, початкових трудових умінь і навичок.
5.Організувати системну роботу щодо реалізації положень Концепції Нової української школи, Державних стандартів початкової освіти, оновлених навчальних програм з метою підвищення рівня компетентності педагогів через удосконалення науково-методичного супроводу інновацій, використання освітніх та соціальних порталів.
6.Забезпечити якісне виконання системи заходів щодо упровадження нового змісту початкової освіти через реалізацію нового Державного стандарту початкової загальної освіти.
7.Спрямувати зусилля на подальшу реалізацію положень Концепції національно-патріотичного виховання учнів, формування активної громадянської позиції та толерантності молодого покоління.
8.Спрямувати зусилля педагогічного колективу на зміцнення авторитету та створення позитивного іміджу закладу шляхом підвищення професійно-методичного рівня, якості реабілітаційно - корекційної роботи з дітьми через набуття вчителями, вихователями, практичних знань та навичок роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, правильного свідомого розуміння необхідних змін у системі діяльності закладу, посилення педагогічної відповідальності кожного працівника.
9.Забезпечити практичну переорієнтацію навчально-корекційного, виховного процесу на засадах дитиноцентризму, особистісної орієнтації, компетентнісного підходу.
10.Розвивати та удосконалювати роботу школи через переосмислення та оптимізацію комплексних корекційно-розвиткових завдань та заходів, спрямованих на корекцію психофізіологічних порушень; здійснення пошуку нових перспективних підходів до оновлення змісту, організації реабілітаційного процесу; підняти на якісно вищий рівень системний кваліфікований психолого-медико-педагогічний супровід учнів, залучати батьків до активної участі в корекційно-реабілітаційному процесі через зміцнення взаємозв’язків із закладом, через просвітницько-роз’яснювальну консультативну роботу та безпосередню діяльність в корекційно-розвиткових заходах.
11. Спрямувати зусилля педагогічного колективу для забезпечення виконання одного із основних положень Національної стратегії у сфері прав дитини щодо створення умов для її розвитку і виховання безпосередньо в родині через всіляке сприяння перебування учнів в сім’ї.
12. Розвивати і удосконалювати роботу учнівського самоврядування через практичне спрямування його діяльності на розуміння вихованцями реалій сучасного світу взагалі і України зокрема, через усвідомлення ними того, що майбутнє їх і нашої держави залежить від щирості і любові до своєї країни, сили патріотизму, готовності брати на себе відповідальність, боронити її незалежність.
13. Особливого значення надати виконанню заходів щодо дотримання правил безпеки життєдіяльності, зміцнення здоров’я, фізичний розвиток дітей, прищеплення їм санітарно-гігієнічних, екологічних, здоров’язберігаючих знань, умінь і навичок.
14. З метою забезпечення зайнятості дітей у позаурочний час, сприяння розвитку пізнавальної, практичної, творчої та соціальної компетентності учнів здійснити ефективні заходи щодо урізноманітнення форм охоплення вихованців школи-інтернату.
ІНФОРМАЦІЯ
про проект «НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА»
Освітній простір навчальних кабінетів організовано відповідно до Методичних рекомендацій щодо організації освітнього простору Нової української школи: використання нових ІТ-технологій, оновлення навчального обладнання. Кабінети оформлено за освітніми зонами:
• зона навчально-пізнавальної діяльності з відповідними меблями ;
• змінні тематичні осередки, в яких розміщуються стенди та ін;
• зона для гри, оснащена настільними іграми, інвентарем для рухливих ігор;
• зона художньо-творчої діяльності з полицями для зберігання приладдя та стендом для змінної виставки дитячих робіт;
• зона відпочинку з килимом для сидіння та гри, стільцями, крісло, колоди з м’яким покриттям;
• дитяча класна бібліотека;
• зона вчителя (стіл, стілець, комп’ютер, техніка для друку, ламінатор, полиці/контейнери для зберігання дидактичного матеріалу).
«Ріка вмирає без джерел,
Дерева сохнуть без коріння,
У ріднім краї – ти орел,
Твій родовід тут: покоління»
В. Вихрущ
«Хто не знає свого минулого,
той не вартий свого майбутнього»
М. Рильський
У мальовничій долині, біля річки Тростянець, що впадає в басейн Дністра, розташоване село Чорна, де знаходиться допоміжна школа-інтернат. Територія, на якій розташоване село, знаходиться в північній частині сучасної Одеської області. Історія села Чорна тісно переплітається з заселенням і освоєнням південних причорноморських степів і займає значний відрізок часу, понад 260 років. Село Чорна засноване у першій половині 18 століття. Перші згадки про село відмічаються ще в 1742 році.
Назва села походить від долини, яку вкривав чорний дубовий ліс, де і поселилися перші жителі. Засноване село переселенцями молдованами і селянами втікачами з правобережної України. В останній чверті 18 століття село належало до володінь князя Любомирського, який згодом продав село поміщику Собанському.
У середині 19 століття Чорна – центр Чорнянської волості Балтського повіту Подільської губернії.
Злиденним і темним було село. Школа в селі була відкрита в 1872 році, а з 1888 року вона іменується церковно-приходською, яку відвідувало 20 хлопчиків і 5 дівчаток.
В дожовтневий період в селі Чорна з вищою освітою не було ні однієї людини, а з середньою освітою були три вчителі та п’ять осіб із заможних селян, піп та дяк. ( На кінець 2005 року тільки в школі-інтернаті 39 працівників з вищою освітою).
У селі були 3 початкові школи: народна школа, церковно-приходська і земська. У 1928 році було споруджено будинок семирічної школи. У 1937 році школа була реорганізована у середню школу.
Наприкінці 20-х років Чорна стала великим селом, в якому проживало більш 4 тисяч жителів різних національностей. (На початок 2006 року в Чорні проживає 2243 жителя).
З утворенням в 1939 році Чорнянського району Молдавської АРСР громадсько-політичне життя в селі активізувалось. Почали працювати райком партії і райвиконком, банк, почала виходити газета «Більшовицький наступ», орган Чорнянського райкому КП(б)У та районної ради депутатів трудящих.
Історія нашого села, як дзеркало, відображає історію нашої Батьківщини з її особливістю, складністю. Ні одна важлива подія в житті країни не обійшла і Чорну.
Коли в 1957 році відбулося укрупнення районів, Чорнянській район об’єднали з Красноокнянським .
Приміщення, які залишилися, а саме: будинок райкому партії, райвиконком, банк, недобудована столова, деякі підсобні приміщення залишилися без дії.
Цього ж самого року, після прийняття постанови, у Чорній відкрили дитячий будинок на базі адміністративних будівель. В основному тут жили діти-сироти і напівсироти. Діти дитячого будинку одержали від колгоспу «Більшовицька перемога» 25 га землі. Зразу ж було закладено сад.
Дитячий будинок проіснував до 1966 року. В цей час завучем по виховній роботі працювала вчитель-дефектолог Будеянська Г.І., яка враховуючи свою спеціальність, була зацікавлена в організації і відкритті школи-інтернату для розумово відсталих дітей.
За допомогою директора дитячого будинку Лебедєвої Галини Юхимівни, Будеянської Г.І. - ЗВР, Меделян Н.І. – медсестри, відбулась реорганізація дитячого будинку в школу-інтернат. Після наказу обласного відділу народної освіти в 1966 році, під час літніх канікул за короткий час було перевезено з Великої Михайлівки дітей допоміжної школи. Зразу ж перевезли твердий і м’який інвентар. А вже на 15 серпня 1966 року діти були укомплектовані по класах.
На 1 вересня нараховувалося 121 учень, серед них були сироти, напівсироти, діти, які мали батьків.
Першим директором Чорнянської школи-інтернату була вчителька української мови Будеянська Г.І. з 1966-1984 рр.. На перше вересня 1966 року школа була укомплектована 13 учителями, 16 вихователями, 25 працівниками обслуговуючого персоналу. Серед них, вчителів з вищою освітою було декілька: Рибка Г.Г., Соколовська Д.С., Варцан О.Г., Брикульська О.Ф., Бойко А.С., Корчинська Ю.Ф.
Від дитячого будинку в спадок школі-інтернату залишилась незначна матеріально-технічна база: восьмирічна школа розмістилася в колишньому гуртожитку дитячого будинку, який на той час був пристосований під склад для зберігання зернових. Діти школи-інтернату проживали в старому приміщенні, де раніше розміщувався райвиконком. Дозвілля дітей проходило в клубі, який розмістився в приміщенні банку. Також в 1966 році добудували столову для дітей. Підсобні приміщення: баня, гараж, конюшня, свинарник знаходилися в старих приміщеннях, розташованих по території школи-інтернату. Корпус, в якому знаходиться в даний час склад речей, які були у вжитку, побудовано ще до революції. В цьому приміщенні знаходилась земська лікарня. В роки радянської влади виникла необхідність добудувати ще одну половину цього корпусу, що і було зроблено в 1937-1938 рр.
Вихованці школи-інтернату обробляли землю, яку вони одержали у спадок від дитячого будинку. На підсобному господарстві вирощували свиней. Школа мала у своєму розпорядженні старий вантажний автомобіль ГАЗ-51, пару коней, трактор «Білорусь».
В 1969 році, після виходу на пенсію Лебедєвої Галини Юхимівни, директором школи став перший директор дитячого будинку Войцеховський Дмитро Павлович.
В зв’язку з тим, що багато успадкованих споруд були в аварійному стані, бурею було зірвано дах спальних корпусів, лазні і пральні, навчальні класи знаходились в різних приміщеннях, в 1970 році по ініціативі Войцеховського Дмитра Павловича і завдяки його клопотанням почалось будівництво нового навчального корпусу. Фундамент школи був закладений силами працівників школи.
Особливо відзначились такі вчителі і вихователі: Меделян О.І. – вчитель столярної справи, Левицький І.Й. – вихователь, Варцан О.Г. – вихователь, Соколовська Д.С. – вчитель початкових класів, Брикульська О.Ф. - вчитель початкових класів, Кушнір С.М. - вчитель початкових класів.
В 1972 році, 1 вересня відбулося відкриття нового навчального корпусу.
В цьому ж році новим директором призначено Карпова Анатолія Порфировича, вчителя географії. Після приходу нового директора школа зажила по-новому. Були організовані гуртки, запрацював географічний майданчик. Було закладено першу теплицю, де вчителька Карпова Р.І. вирощувала з дітьми редиску, цибулю, огірки, петрушку. З 1966 по 1972 рік в школі був і дефектолог. В 1972 році по запрошенню директора в школу приїхали на роботу ще 2 дефектологи, які довго не затримались. На протязі 1970-1975 років в школі збільшилась кількість дефектологів. В 1979 році Карпов Анатолій Порфирович привіз проект на побудову двох спальних будинків і котельні. Старі приміщення вже не відповідали санітарно-гігієнічним вимогам проживання дітей, їх на той період в школі навчалось 220 учнів.
Зразу ж весною 1979 року розпочалось будівництво спальних корпусів. На будівництві працювала бригада будівельників із Закарпаття. Працівники школи-інтернату, в основному, виконували внутрішні роботи: побілка, фарбування. На 1 вересня 1981 року діти поселилися в нові корпуси з усіма зручностями.
В 1982 році наступним директором призначено Гаманюка Василя Миколайовича, який працював до 1985 року.
1985 рік. Директором школи призначили Порожнюк Тетяну Павлівну, яка з 1974 року працювала заступником директора по виховній роботі, а з 1983 року – заступником директора по навчально-виховній роботі в цій же школі. Вона продовжила гарні традиції своїх попередників. При ній значно поліпшилась матеріальна база школи. своїми силами (госпзасобом) був збудований пристрій до спортивного залу. Підрядними організаціями був виконаний капітальний ремонт зі збільшенням корисної площі будови майстерні. Була також зроблена пристройка до їдальні. Повністю замінена зовнішня система теплотраси.
У школі з’явились шефи в обличчі КСП і інших організацій району. Вихованці кожного класу раділи частим зустрічам з їх представниками. А коли районом керував Торжинський М.О. збирали кошти зі всіх колгоспів та організацій району, щоб заасфальтувати значну частину території школи, зробити стадіон для дітей.
Помітно ожила спортивна і культурно-масова робота в школі. Відпочинок дітей став більш різноманітним і цікавим. Проводились ігри „Зарниці”, спортивні свята. Вихованці часто їздили на обласні змагання, займаючи там призові місця.
В цьому особиста заслуга вчителя музики Азарова С.О. і вчителя фізкультури Боберцева М.І..
По закінченню школи для багатьох випускників з’явилась можливість продовжити навчання. Більше 20-ти із них були направлені в СПТУ-20 (смт. Саврань), деякі вчились в Красноокнянському СПТУ, а також в ВПТУ № 35 м. Одеси. Випускникам, що за станом здоров’я не могли продовжити навчання оформлялась інвалідність.
Як і по всій Україні зросла активність колективу школи в політичному житті держави. Наш директор Т.П.Порожнюк обрана переважною більшістю голосів депутатом районної ради. Шанований у шкільному колективі, улюбленець вихованців і авторитетний у селі наш учитель А.Г. Рябий у 1998 році обраний сільським головою. Наші колеги стають депутатами сільради. Якщо таке записати в літопис нашої школи, то це була б славна сторінка її історії.
Двадцять років школу-інтернат очолювала Порожнюк Т.П.. За цей час значно активізувалось життя школи, на якісно новий рівень піднялась навчально-виховна робота з дітьми.
Школа має в своєму користуванні 26,26 га землі, 3,00 га городу, на яку оформлено державні акти. Це дає змогу поліпшити харчування дітей.
На території школи знаходиться старе приміщення, яке було побудоване ще до війни. Після капітального ремонту в ньому розміщені столярна, швейна майстерні, які обладнані всім необхідним, кабінети соціально-побутового орієнтування: кухня, жила кімната і кабінет, а також кабінет квітникарства, шкільний краєзнавчий музей, кабінет технічних засобів навчання.
Для культурного відпочинку учнів, силами працівників школи-інтернату відремонтоване старе приміщення клубу, одна половина якого побудована ще до революції, а в 1934 році добудували другу половину. На сьогодні дане приміщення не задіяне у навчально-виховному процесі.
Проживає 112 дітей школи-інтернату в нових корпусах. За здоров’ям дітей стежать два лікаря і три медсестри, які мають в своєму розпорядженні процедурний кабінет, ізолятор, гігієнічну кімнату.
В школі працює кабінет народознавства, яким завідує Сігурко О.І., ігрова кімната. В кожній групі є гурток „Умілі ручки”. Але найкращих результатів досягли учасники хорового і вокального гуртків, яким керує Азаров Сергій Олександрович. Свою майстерність вони неодноразово доказували на районних і обласних оглядах художньої самодіяльності, де займали призові місця.
Чудових результатів досягали наші спортсмени, яких тренував Боберцев Миколи Іванович. Вихованка школи Крикун Ірина стала призером параолімпійських ігор в Нідерландах.
З 1999 року робота з шефами набирає нових обертів. 7 квітня в школі проводиться щорічний День відкритих дверей, а також засідання круглого столу, на якому вирішуються питання поліпшення матеріальної бази, дозвілля вихованців при шефській підтримці. За рішенням Красноокнянської райдержадміністрації за кожним класом було закріплено 2 КСП та 1 організацію.
Найбільш активні шефи (представники КСП),навіть, якщо реорганізувались у фермерські господарства, продовжують підтримувати стосунки. Відчутну допомогу надають РЕМ, РайСТ, СМАП «Платоново», райвідділ поліції, райрада, ПСП „Колос”, СВК „Хлібороб”, „Мрія”, „Злагода”, „Ставрівський”. До когорти шефів у 2001році приєдналися вищі учбові заклади – Одеська консерваторія, Одеський аграрний університет. Спільними зусиллями колективу школи та Одеським аграрним університетом на території школи було закладено садок. Плідна праця триває із благодійними організаціями. Щорічно школу навідують прихожани «Добрий самарянин»” та сім’я Бучинських з Каліфорнії.
Хоча останнім часом фінансування закладу проводиться по мінімуму, все ж вдалося зберегти матеріально-технічну базу, робочі місця, контингент учнів, що коливається, від 160 до 116 дітей. до 2001 року в школі навчалося 40 дітей-сиріт, які оздоровлювалися протягом літа на морі. На даний час в школі навчається 2 дітей-сиріт та 9 дітей ПБП, які знаходяться під опікою.
Підвищився рівень виховної роботи, кожна група-клас працює по своєму направленню. Зросла роль учнівського самоврядування: добрі результати в роботі показують навчальна комісія, комісія порядку та дисципліни.
На початок 2012-2013 навчального року дітей навчають 41 педагогічний працівник. Серед них 32 вчителів та вихователів з вищою педагогічною освітою, 8 із них - дефектологи.
У 2007 році відбулась реконструкція опалювальної мережі. Школа перейшла на міні-котельні.
З 2009 року школу очолює Порожнюк Тетяна Павлівна, спеціаліст вищої категорії, відмінник освіти України, нагороджена Почесними грамотами МОН України, цінними подарунками, грамотами Департаменту освіти і науки Одеської облдержадміністрації.
В цей же рік заступником директора з навчально-виховної роботи приступила до роботи Король Н.О.
З 2010 року заступником директора з виховної роботи працює Сігурко О.І.
У 2018-2019 році обладнано нові кабінети:
- СПО, який розбито на зони: кухня, спальна кімната, навчальний клас;
- ритміки, в якому є сучасне обладнання: інтерактивна підлога, дитяча гірка та інше.
Цей же рік пройшов за новим Державним стандартом
початкової освіти. Вчителі перших класів навчали своїх учнів за оновленою системою. Вони вчили їх не лише читати, писати й рахувати, а й навчали конструктивно виражати свої емоції та керувати ними, співпрацювати в парах і в групі, висловлювати власну думку, мислити, аналізувати, шукати різні варіанти рішень, мирно вирішувати конфлікти, брати на себе відповідальність за свої дії. Це так звані м’які навички, визнані у світі як необхідна складова сучасної освіти.
Розпочалася нова українська школа. Перший та другі класи укомплектовані за новітніми стандартами: ноутбуки, принтери, телевізори, ламінатор.
В школі розміщено 13 класів-кабінетів, логопедичний кабінет, кабінет ЛФК, ритміки, сенсорні кімнати (світла та темна), спортивний зал. Вихованці і педагогічний колектив користуються послугами шкільної бібліотеки, в якій налічується 7162 книги та підручників, якою завідує Шнайдрук Н.М.
Організація навчально-виховної роботи в школі-інтернаті базується на вимогах Законів України «Про освіту». Навчально-виховний процес здійснюють 43 педагогічних працівників. Серед них два відмінники освіти, 11 педагогічних працівників мають вищу кваліфікаційну категорію.
Основними завданнями методичної роботи педагоги вбачають:
- удосконалення навчальних планів і програм;
- удосконалення методик викладання та підвищення ефективності проведення всіх видів навчальних та корекційних занять;
- удосконалення існуючих і впровадження нових форм, методів і засобів навчання та виховання, впровадження в навчальний процес передового педагогічного досвіду, нових інформаційних технологій.
Зміст корекційно-розвиткових занять реалізується через навчальні предмети: «Розвиток мовлення», «Ритміка», «ЛФК», «СПО».
У школі діють гуртки: «Фантазія», «Майстриня», «Віндовс». «Веселкова майстерня», «Чарівні ножиці», хор та вокал, «Лоскуток», «Олімпік».